Про студентку
Попри досить юний вік, Ані вже вільно володіє російською, українською, польською та англійською, має диплом бакалавра в галузі Міжнародних Відносин, встигла попрацювати в фешн-медіа, і, повернувшись додому в Україну, стала менеджером освітніх програм в компанії STUDY.UA. Досвід дає їй велику перевагу — вона, як ніхто інший, може розповісти про тонкощі навчального процесу за кордоном, адже сама лише у 2013 році закінчила Лазарський університет у Варшаві.
До вступу
Ані поїхала до Варшави у 16 років, з дипломом про середню освіту та гарним знанням англійської. Лазарський університет одразу вразив дівчину своїм антуражем та затишком. Після першого візиту до Університету, Ані вирішила повернутися до Варшави через рік на місячну підготовчу програму, яка поєднувала в собі вивчення бізнес-англійської та елементарної польської. За місяць вона встигла познайомитись із містом та звикнути до нового життя. «Вступ сюди не можна порівняти з вступом до українського ВНЗ. Звичайно, тут і там тебе оточують нові люди, але там ти розумієш, що саме вони стануть твоїми найкращими друзями. Ти не мусиш відсторонюватися від людей, соромитися, тут всі такі ж, як і ти. Чим швидше ти звикнеш до цієї думки, тим цікавіше буде твоє коло спілкування».
Навчання
Більшість програм у Лазарському університеті викладають польською, винятком є Міжнародний бізнес та Міжнародні відносини (завдяки співпраці з Британським Університетом Wales University). Більшість іноземних студентів в університеті приїхали з СНД і після занять розмови велися, в основному, російською: «Спочатку коли знайомилися, не знали, як до кого підходити, якою мовою починати спілкування, але як тільки чулася російська мова, довго жартували про «космополітизм» університету». Проте дуже скоро виявилося, що й англійською попрактикуватися можна вдосталь: до університету щорічно приїжджають студенти з усього світу за програмою ERASMUS, особливо бельгійці, французи, іспанці: «До того ж — каже Ані, — до кінця другого курсу я вивчила польську. Зовсім не спеціально — просто вона справді близька до української, і необхідна у щоденних питаннях, особливо при пошуку роботи чи житла».
Вчитися в університеті спочатку було складно, проте, за словами Ані, головне — самоорганізація та бажання здобувати знання. «На випускному я зрозуміла, наскільки мене змінив досвід навчання у Польщі. Справа тут швидше не в навантаженні, а в правильному розумінні самодисципліни. Відсутність батьківського контролю та принцип ПОКЛАДАЙСЯ НА СЕБЕ часом студентам з України та Білорусі давався не так просто. Але це чудова школа життя, ти сам відповідаєш за свої дії та слова, ти по-іншому дивишся на багато речей. Мені теж бувало складно, але маю зізнатися: знання тайм-менеджменту, читання додаткової літератури, активність перед викладачами — і ти однозначно будеш задоволений собою. Порада вступникам: переходячи на новий етап життя — навчання за кордоном — забудьте про лінощі та відмовки! Тут Ви насамперед закладаєте фундамент свого майбутнього. У Європі кажуть, що освіта — це інвестиція, ставтеся до цього як до бізнесу».
Викладацький склад Ані дуже сподобався: у Лазарському університеті вони відкриті до спілкування, одразу залишають студентам свої контакти. «Був у нас один викладач, професор Ненеман, який охоче приймав дзвінки та повідомлення від студентів. Це вже потім ми дізналися, що він є радником Президента Польщі з питань розвитку регіональної політики та інститутів місцевого самоврядування. Така відкритість, звісно, вразила!» Багато викладачів, проте, читають лекції одразу в кількох університетах, тому, за словами Ані, потрібно справді проявляти себе на заняття, щоб із численних учнів вас справді виділили та запам’ятали.
За три роки Ані жодного разу не доводилося йти на перескладання. А ось найбільш цінним досвідом і довготривалим процесом було написання дипломної роботи. «Диплом — це справді серйозно. Дякувати Богу, у мене був чудовий супервайзер, його в університеті можна обрати самому залежно від предмета. Своєю чергою супервайзери підказують, коригують під час написання дипломної, здебільшого вся якість роботи залежить від студента».
Після закінчення університету Ані отримала дипломи двох зразків: польського, а також Уельського університету.
Дозвілля та життя у Варшаві
«В університеті постійно щось організовується: вечірки, дні культури різних країн із дегустацією страв народної кухні та танцями, кіновечори, виставки», — розповідає Ані. Організовувалися також барбекю, танцювальні фестивалі, музичні вечори. Вразив дівчину і випускний, офіційний, елегантний — відповідно до рівня навчального закладу.
Вразила дівчину і сама Варшава. «Це дуже гарне, гостинне місто. Здивував величезний асортимент та доступність цін у магазинах: там дешевше, ніж у Києві! Місто, звичайно, маленьке, але ввечері завжди є куди піти розважитися, що дуже важливо для студентів. Ну, і ще один плюс — студентська віза дає можливість вільного в’їзду до Європейських країн, тому ми могли, склавши іспит, купити вночі квиток за 30 Євро, а вранці вже летіти на вихідні».
Адаптуватися українцеві до життя у Варшаві не важко: і клімат, і мова, і культура близькі. «Це не США, — каже Ані, — і це треба розуміти. Проте рівень життя тут у людей інший, європейський, і це відчувається.
Під час навчання Ані працювала. У перший рік це майже неможливо, тому що до шостої години вечора студенти перебувають майже весь час в університеті, і необхідно до режиму звикнути. А ось на другому курсі це цілком реально, було б бажання. За час навчання Ані працювала акаунт менеджером у модному магазині, у піар-агентстві, а на третьому курсі — у міжнародному журналі. Хорошу роботу в Польщі без знання мови знайти значно складніше, розповідає дівчина. Знання англійської — це бонус, але не абсолютна перевага, а от незнання польської зачиняє багато дверей.
Проживання
Усі три роки дівчина жила в орендованих квартирах: у перший рік підшукати квартиру допомагав університет. «Ви завжди можете звернутися до університету за допомогою, і вони підшукають вам хороших сусідів та квартиру біля центру чи університету так, щоб було легко добиратися. Шукати квартиру самому не так просто, краще, щоб це зробила людина, яка володіє польською: другого року нам допоміг наш польський друг, і лише на третій рік цим займалася я сама». За словами Ані, ті, хто здає квартиру, можуть скористатися мовним бар’єром, щоб нажитися на тих, хто хочу взяти квартиру в оренду. Втім, це теж скоріше виняток, ніж правило. Перший рік, або хоча б пів року, Ані радить пожити в гуртожитку, щоб влитися у студентське життя та знайти друзів.
P.S
Після закінчення бакалавріату, Ані вирішила на якийсь час повернутися додому. «Мені хочеться попрацювати, набратися досвіду, перш ніж вступати на магістратуру, — каже вона, — Взагалі я вважаю, що Київ — місто перспектив в індустрії моди, яка зараз цікавить мене. У Польщі розвитку в цьому ключі особливо немає». Але з освітою вона ще не закінчила: незабаром планує здобути ступінь магістра. Вибір широкий — отриманий нею диплом визнається у більшості країн світу.